ПОЛІСЬКА ЛЕГЕНДА
Люди правду бають,
Чи легенда ходить,
Що в поліськім краї
Дивне диво родить.
Ніби там, де плеса
І тумани – клубом,
Зрослася береза
З молоденьким дубом.
Не берізка біла
Від вітрів сховалась, –
Молодого хлопця
Дівка покохала.
Зрослася й відтоді
Дружиною стала,
А дівоче серце
Битись перестало.
В лісі на узліссі
Віттям дуб хитає,
Він своє кохання
Від біди ховає.
Прийняв дуб берізку, –
Так люди казали...
Парубкове серце
Битись перестало.
Отак всі багаті
Своїх дітей люблять,
Батьківські докори
Власних діток гублять.
Парубка-дубочка,
Дівчину-березу
Тепер не розлучать
Ні вогонь, ні лезо.