КОЛИСЬ...
Колись і я був молодим,
Барвінок і мені стелився.
Чи то чарівний сон наснився,
Що все розтануло, мов дим?
Було ж... І небо, і земля,
І всі птахи мені співали.
А нині я – мов лист опалий
З зеленого колись гілля.
Чи все було давно колись, –
Не знаю, чи колись ще буде,
І хто від того сну розбудить,
Щоб я минулому вклонивсь?
Можливо, що тоді всміхнеться
Моєї юні світла мить,
В душі зболілій задзвенить
І в чистім слові відгукнеться.