Смутніє личко України,
На сході бій, димлять руїни,
Хто ж винен, що на ніжне тіло
Жорстокі круки налетіли?
По мирних хатах б’ють гармати,
А там жінки, старі й малята,
Та людство дивиться байдуже,
Що біль чужа для нього, друже?
Із року в рік… пустіють хати,
Що діється, куди тікати?
Світ за очі піде людина,
Чи є ще в світі де країна,
Щоби плодючою була
Та честь для людства зберегла?
Хто їй, сердешній, дасть пораду,
Угледіти любов, чи зраду
У тих, хто прагне з нею жити?
Чи є ж де правдонька у світі?