ти, мабуть, змерзла...
знаєш, інколи в стосунках настає такий період,
коли пальці на руках німіють від холоду,
а губи потріскані та скривавлені,
від постійних криків та гримас, сповнених болю.
в такі хвилини хочеться втонути в обіймах
рідної та близької людини,
або хоча б відчувати запах парфум
на, залишеному для тебе светрі.
в такі хвилини хочеться відчути поцілунок,
теплий та вологий, сповнений жаги та бажань,
або хоча б ковток гарячої кави на губах,
нехай навіть і без цукру, як ти любиш.
в такі дні просто хочеться, щоб хтось був поруч,
нехай мовчки та при своїх думках,
нехай при власних інтересах,
але ж тут, поряд із тобою та твоєю самотністю.
в такі миті просто хочеться чути, бачити,
відчувати думки, емоції та слова один одного,
щоб не було інших прихованих відвертостей,
прихованих думок, слів, дій....
ти, мабуть, змерзла...
дозволь, я підійду зігрію.