Сьогодні в поета болить голова…
Можливо, потрібно відтяти?
Та де ж тоді брати для рими слова?
Ні, краще хворіти-страждати.
Є теми, сюжети, натхнення дзвінке,
Пегас аж копитами креше.
Тож час відправлятися з ним у піке.
Роблю це, повірте, не вперше.
Попереду маю незвіданий світ.
Хвилююся знову та знову.
Вперед, мій Пегасе, до вищих орбіт,
Лише не згуби десь підкову.
… Здається, змирилася з цим голова,
З’явилось бажання творити.
Що ліки-пігулки? Нікчемна трава,
Коли ще так хочеться жити.