Моя любов мені сказала ні,
і я паскудно й довго чувся винуватим.
Мені здавалось все на висоті
а залишився сам босий і голий
І я пустив любов
я ж не тюрма для птаха.
Навіщо здався їй
старий й дивакуватий.
я ще не раз чув ні,
пускав їх й сам йшов спати.
Бо склалось так,
що я один, а їх багато.
Моя любовь, сказала снова нет
я долго чувствовал себя за это виноватым
мне ведь казалось все на высоте
а оказалось что я наг босой и слеп
и я пускал любовь
мольбы ль на пташек тратить
и ночи напролет
лежал один в кровати
а придет день
и снова за работу
возьмусь любовь искать,
я ее истинный фанатик.
АП