народе м й

Иван Блоха-Макаров
НАРОДЕ МІЙ

Народе мій. Не гнись в поклоні рабськім!
Прийшла пора, пізнай ти сам себе.
Якщо ти хочеш жить в суспільстві райськім
Розправ рамена. Бачать хай тебе.

Не гнись в поклоні, подивись у всесвіт,
Як вільні люди навкруги живуть.
А ти ввійшов навіки, наче в безвість,
В чуже життя. Пора своє вернуть.

Там вільні люди, нація єдина.
Рішають все в догоду всіх людей.
Країна в них навіки неподільна.
Нема в них вітру, що зовуть борей.

А в нас борей і царствує, й панує,
Бо ми в поклоні вічно живемо.
І нашу поведінку він чатує,
Чи на шляху його не стоїмо?

Якщо посмієм, то не здобрувати,
Покаже нам свою він «добру мать».
Його повадки ми повинні знати
І захист свій повинні будувать

На тих знаннях, а не на рабській долі,
Що нам вручили гетьмани колись.
Вже наче вільні, а живем в недолі,
Та правду кажуть, вільним народись.

Грудень   2016 р.