Живемо від зарплати до зарплати.
Рахуєм копійки та п’ятаки.
У нас же Україна, а не Штати,
Де їздять за кермом і бідняки.
Картопля, хліб, на свято трішки сала...
Народу більше нічим козирнуть.
У нас не Африка, не Гватемала,
Банани просто неба не ростуть.
Хоча, якщо дивитись об’єктивно,
Ще є чим здивувати білий світ:
Уміємо завжди демонстративно
Робити (для фурору) казку-звіт.
Збираємо врожай – „б’ємо рекорди”.
По м’ясу й молоку – щороку ріст.
Прибутку ж маєм нуль... Ну не кросворди?
А ціни… їх не втримати за «хвіст»…
Та сподіваємось, що буде переміна:
Відродяться і місто, і село,
Розквітне, наче квітка, Україна
Собі – на радість, ворогам – на зло!
2005 рік