Весна

Елена Толина
Весна, мов пташка полохлива,
Що вирвалась на волю з клітки,
Мов прагнуча до сонця квітка,
Що з снігу виросла сміливо.

Розкинувши свободні крила,
Теплом летіла поміж нами,
Зламала кригу між серцями
І двері у любов відкрила.

І як ніколи хочеш вірить,
Невідомого щастя ждучи.
І ставши на високій кручі,
Ти почуваєш себе вітром.

І хочеться, закривши віки,
Не знаючи куди, летіти,
І з насолодою ловити
Коханням сповнене повітря.