Я не палаю,мій вогник лиш багріє,
любов пролине через пекельні кола.
Тоді і полум'я озолочене повіє,
лебедині крила вірністю довкола.
Не буду марно розкидатися словами,
й залишати в душах чорні плями.
Буду годувати свіжими плодами
щоб не блукати кволими полями
Не хочу я збагаджувати тіло,
й душу матеріальними гріхами.
Хоч почуття б всю землю облетіло,
не ляжуть поряд з мертвими скарбами.
Я ціную тільки істинних людей,
хто мовчки,зрозуміє все очами.
В кого цвіте любов поміж грудей,
в трудностях не розкидатиме плечами.