***

Виталий Ткачук 2
Його очі не потягнулись до подоби звіра,
слова не похитнули світлячий взірець.
Не доля керувала ним,а віра,
якої сам творець.

І лиш промовив:"Ви усміхніться,щоб не задихнутись",
всі засміялись,прижмуривши свій погляд.
Тільки він,без губ,всміхнувшись,
зрозумів,
як люди все сприймають лиш на огляд.