Тебе я бачив,
Десь давно так…
Чи то був сон,
Чи світла мрія.
Та милозвучність
Гарних ноток,
В моєму серці
Ніжно діє.
Разом на лавці.
Стара груша.
Чи може бук,
Чи дуб – не знаю.
Я розумію тільки те –
Поцілувати зараз мушу.
І в ту хвилину, дуже мило
Тебе до себе пригортаю.
Я на дерева
Не дивився,
А тільки лиш
Тобі в обличчя.
Так небайдуже
Притулився…
Твоє бажання
Мені личить.
А знаєш що?
Тебе не бачив.
Я просто так
Тебе хотів,
Що хтось, на небі,
Все пробачив,
Тебе зі мною
Тихо звів.
__________________
© R. Tserkovnyy, 2016