І Бог у голуба спитався:
"Чи віддаєш їй крила?"
"Безсумнівно. Віддам усе, що буде треба."
Той голуб радісно всміхнувся...
"Мені все рівно… Вона - єдина,
В яку закоханий чарівно."
"Найкращим ти для неї будеш!" -
До крил Бог ніжно доторкнувся.
"Небесну вись, хоч і забудеш."
Та знову голуб усміхнувся.
І Бог питає у голубки:
"То де ж твій голуб?"
"Поруч маю. Та поки він ще не літає."
І опустила очі в смутку.
"Я опікаю… Бо він єдиний,
Кого з тих пір кохаю."
Вдивився Бог голубці в очі:
"Лети до нього, він чекає!
За те, що маєш чисте серце,
Тепер з тобою хай кружляє.
Бо то любов, то ваша сила!
Ніхто того вам не зруйнує.
І проти вас журба безсила.
Вона, хай, щастя вам збудує."
__________________
© R. Tserkovnyy, 2016