І знову добрий ранок, світ!
Тебе приймаю я в свої думки.
Так гарно на душі, коли навколо цвіт –
Бажання жити ллється, як гірські струмки.
Привіт, всебічно всміхненому сонцю,
Це перше, що втішає мої очі.
Так тепло та прозоро на обличчі,
До темної зажуреної ночі.
Іде мій шлях по вдягненим алеям,
У крони мужніх та задумливих каштанів.
Коли все сяє, а в серцях цвітуть лілеї –
Нема в житті підступності й капканів.
І плинуть дні, все той же добрий ранок.
Так само я шукаю щастя в людях.
Я вкотре зазирну в кафе-молочну,
Де вип’ю кави, щоб тепліше стало в грудях.
__________________
© R. Tserkovnyy, 2016