Дивовижна дівоча усмішка
ПорадУє мене іще трішки,
Повз яскравий початок щодення –
Починаю своє сьогодення.
Ти, в турботах своїх молодавих,
У хвоста зав’язавши волосся,
Презентуєш своє небайдужжя,
Як пшениця здіймає колосся.
Дивовижна дівоча усмішка,
Не позбав подивитись ще трішки,
Не позбав загубити цю згадку,
Що піде в моїх спогадах пішки.
Що дійде аж до самого серця,
Допоможе відчути той страх,
Бо її вже ніколи не збачу,
Але буду шукати у снах…
Дивовижна дівоча усмішка,
Я побуду з тобою ще трішки
Повартую твою безтурботність,
Перш ніж мляво ввійду у самотність.
І почну я своє сьогодення,
І почну будувать майбуття,
А почну я з твоєї усмішки,
Що мені здарувала життя.
__________________
© R. Tserkovnyy, 2014