Дивно...
Зорі живуть на небі
і зовсім не нарікають на гравітацію.
В космос закутані по вуха ,
зігріваються теплими снами.
А що , якби світ був догори дригом,
І зорями були б ми,
Дивно..
Збираючи зорі в долонях,
З них , мов з пазлів .
Збираємо той таємничий- Чумацький шлях.
Самі собі , протерічимо раз за разом:
космос , давно у наших руках