Перевод с украинского
Оригинал Светланы Костюк
Боляче тільки спочатку, а потім уже...
Потім звикаєш... звикаєш... звикаєш до всього...
Можна вбивати брехнею, лукавством, ножем...
Зрештою, все це дорога... дорога до Бога...
Світ цей сказився... сказився... сказився уже...
Чорне багатство, піар, “бронзовіння” від слави...
Мила людино маленька, куди ж ти ідеш?
Чи не боїшся відкрито так, без балаклави?
Серце стукоче... стукоче... як змерзле пташа...
Хочеться світла, і правди, і віри у вище..
Стукаєш в двері, у душі... задля відкоша..
Сієш слова, та не сходять – кругом попелище...
Будуть спасенні, хто вірує, – скажете ви.
Вірити треба, та віру вбивають щоднини.
Топчуть зухвало ідеї твої й корогви,
Топчуть усе, що зосталось в тобі від людини...
Боже єдиний, нам світло у душі посій.
Зло переможе лише воскресіння любові.
Сумно так... сумно так... сумно в країні моїй.
Сумно в душі, що свій біль виливає у слові.
...Боляче тільки спочатку, а потім уже
Спалюєш душу свою – і пітьма відступає...
Можна вбивати брехнею, лукавством, ножем...
Ну а спасати – любов’ю... без неї ніщо не спасає…
Перевод Инны Гавриловой
Больно бывает сначала, а после...потом
Ты привыкаешь...свыкаясь с собою и с болью...
Можно и ложью убить, и лукавством, ножом...
Сколько ни вейся дорожка...все к Богу...с юдолью...
Бешеный мир...свет лишился, лишился ума...
Ценностей чёрный пиар, "бронзовение" в славе...
Мил человечек! Куда ж тебя тянет сума?!
Что ж не открыто? Боишься?! Душа в балаклаве?!
Сердце стучит и стучит... как испуганный птах...
Хочется света и правды, и веры всевысшней...
В двери стучишься и в души, но боль там и страх,
Сеешь слова, да не всходят - кругом пепелище...
- Будет спасён тот, кто верует, - скажете вы.
Вера нужна, но её убивают извечно...
С вызовом топчут идеи , хоругви, увы..
Топчут всё то, что осталось в тебе человечье...
Боже единый, посей в души тёмные свет.
Зло победит вновь воскресшая сила любови.
Сумерки...в сумерках край мой - любимее нет,
Сумрак в душе... и вся боль выливается в слове.
...Больно бывает сначала, а после...потом
Душу сжигаешь... и тьма, наконец, отступает...
Можно и ложью убить, и лукавства ножом...
Ну, а спасают - любовью...она лишь спасает...
29.12.2016г.