Біля багаття, горівшого пір'ям
Я слухав історії хворих ворон
Про те, які бувають сузір'я
Та про безкраїй кордон
Їх очі померзли від сліз
А лапи погнили від ран
Нутро побите ударами гріз
Хвости забрав океан
Вони не просили нічого
Мовчали...іноді помирали
Від болю деручого
По черзі у вогонь залітали
Я грівся та плакав
Пекучим, соленим дощем
Згоріло історій багато
Закритих небом очей
У цьому багатті, горіли сузір'я
І той безкраїй кордон
Мої хворі птахи взлетіли без пір'я
Щоб зберегти історію про ворон