Серед фіалкового поля
На землю сів космічний корабель.
Прийшов кінець моїй земній неволі,
Свідомість паморочить пінний хмель.
Рубіни на небі яскраво засяють
десь там, куди я незабаром прилечу.
Моєю мовою усі там розмовляють
І щирим бути всім там по плечу.
Кристальні озера і граби високі,
По радіо читають на ніч казки...
І я знайду отам нарешті спокій,
Бо там ніколи не зривали зв'язки.
І щастя безмежне мене огорнуло
Теплом від запашних земель.
І серце з надією в грудях тьохнуло,
Бо знаю, десь і мій там корабель.