Ніхто більш ніколи в житті не згадає
Того відчуття, коли вона спить.
Від ніжного подиху вітер ридає,
Бо знає – так легко йому не зробить.
Ніхто більш ніколи в житті не побаче
Тієї краси, коли вона спить.
Не знайде там місця те стерво ледаче,
Яке не спроможне її оцінить.
Ніколи ніхто не зуміє зробити
Отой поцілунок, коли вона спить.
Це серце моє і мені то любити,
Моїм то очам проживать кожну мить.
______________________
© R. Tserkovnyy, 2016