***

Василий Паришкура
Ти складаешся з уст і очей. Ти складаешся з пят і плечей. Ти складаешся з ліктів і вух. Ти е спокій і ти вічний рух. Ти світанок і ти темнота. Ти е сонячний день ти сльота. Ти вьюнка виноградна лоза. Ти і сарна й домашня коза. Ти відома тебе знае люд. Ти е сфінкс ти пустельний верблюд. Ти мені недаешся до рук. Ти оса стан твій вигнутий лук. Ти..... Забракло у мене вже знань. Ти складаешся з цих заклинань. Ти второпала хто е ти. Отже вірш мій досяг вже мети.