Ти читаєш мене з червоним олівцем
і підкреслюєш все, що тобі сподобалось.
Ти читаєш мене зі щасливим лицем,
бо червоним кожний рядок уособився.
Взагалі-то до критики я стійкий,
я тебе від початку просив про критику.
Але твій олівець червоний м'який
зруйнував мою літературну політику.
Я не знаю, хто винний, олівець чи ти,
я ж не можу думати, що вірші винні.
Твій червоний в рядках не знайшов пустоти –
я і далі по білому чорним повинен...