Чарівна країна...
Де вирує життя...
Осінь заводить нас в забуття.
Вона дає час для каяття,
Восени засинає наше життя.
Може це все і правда
В когось воно різнобарвне,
Рожевим цвітом буя.
А в когось сіре й буденне,
Тому що, настала осіння пора.
А може й не так...та все одно.
Падає листя,
Відлітають птахи
Скоро зима...
Холод і знову сніги...
Ми плачемо в стражданнях,
Ми втрачаємо близьких.
Ми стаємо на коліна,
Ми падаємо низько
Замикаємося в собі,
Йдемо в забуття,
Але все одно...
Не покидаємо життя.