Лина Костенко «Родиться будущее сможет …»
(перевод Владимира Туленко)
Родиться будущее сможет,
Быть может, даже родилось…
Незабываемое – помним,
Оно уж инеем взялось!
Не уценяйте истин ценность,
Не затеряйтесь средь молвы,
Не променяйте совершенность
На сто эрзацев только вы!
Пройдут и фронды и жиронды,
И слава громкая пройдёт.
Вновь улыбается Джаконда,
Её улыбка – не умрёт!
Люби травинку, животинку,
И солнце завтрашнего дня,
И в пепле вечера жаринку,
И даже иноходь коня.
Припомни в суете вагонной,
В неотвратимость бытия,
Как рафаэлевой Мадонны
В историю глаза глядят!
В эпоху спорта и синтетики,
Где давит всех нас теснота.
Пусть пальцы утончённой этики
Вам тронут сердце и уста!
*****
Ліна Костенко «Вже почалось, мабуть, майбутнє …»
Вже почалось, мабуть, майбутнє.
Оце, либонь, вже почалось...
Не забувайте незабутнє,
воно вже інеєм взялось!
І не знецінюйте коштовне,
не загубіться у юрбі.
Не проміняйте неповторне
на сто ерзаців у собі!
Минають фронди і жіронди,
минає славне і гучне.
Шукайте посмішку Джоконди,
вона ніколи не мине.
Любіть травинку, і тваринку,
і сонце завтрашнього дня,
вечірню в попелі жаринку,
шляхетну інохідь коня.
Згадайте в поспіху вагона,
в невідворотності зникань,
як рафаелівська Мадонна
у вічі дивиться вікам!
В епоху спорту і синтетики
людей велика ряснота.
Нехай тендітні пальці етики
торкнуть вам серце і вуста.