А дерево махало під вікном
Оголеними чорними руками...
Немов кричало: борюся з вітрами,
Не йди із дому, обіймись зі сном.
Такого б друга мати у житті,
Щоб попередив, взяв усе на себе
Та затулив від того, що не треба...
І я б його од вітру захистив...