Цей ставок, місточок, ліс –
Тут ми виросли колись…
І доріжка, що до школи -
Не забудеться ніколи…
Вже немає тої хати,
Де батьки і я із братом…
Лиш колодязь, що на розі,
В нім вода дитинства й досі…
Інші ходять поряд люди…
Що було - уже не буде…
Моїх років згурівчани –
Усе рідше зустрічаю…
Незворотність… серця щем…
Пам"ять – сонячним дощем…
В ній дитинства чисті роки –
В наше завтра світ широкий…
Сокровенні, як колись
Цей ставок, місточок, ліс…