Це буде холодна осінь,
Тремтіння до кісток проймає.
Це буде звичайна осінь,
Яка серця розбиває.
Не любиш більше?
Ну й не треба,
Любов наша зліплена з осіннього неба
Не сумуєш?
Ну й нехай, осінь подарує мені рай.
Я жива, ти розумієш?
Але ж ти ніколи полюбити мене не зумієш.
А ти взагалі любив?
Якби ти любив, то ніколи б так не вчинив.
Повір - це все просто.
Це була наша остання...
Дивна...
Закохана осінь.