Р к туги

Оля Михайленко
Пожежа стихла.
Згас вогонь.
Залишив попіл.

Відбитки пальців
І долонь,
Як справжній клопіт.

Зачистка справжня,
Все вдалось.
Тепер все тихо.

Лише у пам'яті
Вогонь.
Вогонь і лихо.

Усе вернется,
Буде день
І буде сонце.

Перед очима
Все ще гинуть
Незнайомці.

Їх очі світлі
і сумні.
в очах же темно.

Лунає з неба,
Що їх смерть була
Даремна.

Недописати
Цього вірша
Нам ніколи.

До поки всі
Не зрозуміють
Смутку й болю..