Спогади

Сергей Ковальський
Відпускаю спогади лихі я.
І просто згадую те що, ще жило.
І те що, оживає у пам'яті все знову.
Я скоїв і ти також, і все зламали.
Як жаль, хоча ні.
Я, навряд чи, ще сумую.
А я, живу.
Нехай небо нас розсудить.
Хто скільки винен, але все ж.
Ми тоді не гралися, а полум'ям горіли.
Тим, що звуть любов.
Загасло полум'я, ми змінились.
Не будем знову ми, ніколи.
А в пам'яті, ми ще не порвали ту любов.
Те що іншим й на краплину, не збудувати.
Кохання полум'я загасло.
І інші поруч люди з нами.
Але те перше, ніжне, добре те кохання.
Ми не загасимо,а просто промовчим.
Не забудемо, а будем пам'ятати.
Та забувати, в обіймах інших.
Коханих, милих нам людей.