(з юнацького зошита, пам'яті Л.В.)
Не розумію, чом це так буває:
Усі прекрасні й лагідні слова
При зустрічі з тобою забуваю...
І лиш коли зостануся сама,
То знов про себе тихо повторяю,-
Мій милий,
рідний,
любий,
Я не знаю:
Яких для тебе наймиліших слів знайти,
Щоб ними я могла розповісти,
Як дуже сильно я тебе кохаю.
12.09.1978р.