Првди i помсти. для Рауля

Михаил Генсёр
   КРИК ДУШІ.

Невже потрібно так мене ,,дістати",
Щоб зважився на самосуд?
Й почав свідомо убивати,
Судових не витерпівши мук.
Коли остання крапля
Переповнить серця край
Я не знаю. Як закляття
Звучить: Боже, вбити не дай!
Тримай себе на дибі, тримай.
Вони ж звірі, не люди. Знай,
Що пів-влади - це ті, що були,
А ті, що прийшли керувати,
Купка новмх... думають, що вміють
Правити, а насравді царювати
Хочуть. І всі від імені народу.
Бога за бороду взявши,
Закони людські розтоптавши,
Ведуть нас до прірви. Будьте прокляті.
Я б не хотів отак закінчувать буття.
Та, що поробиш? Завжди ковзке життя
Для тих, в кого у серці почуття
Сильніш за розум. Живу без каяття,
Загострюю вістрі думку.
Живу для майбуття
Своїх дітей, онуків.
    2006 рік.