Між справедливістю і правдою знайдіть межу,
Тоді ви станете на ступінь вищий,
Але право лиш на папері бережуть,
А нам лишають згоріле попелище.
Нас переконують - в країні є закон,
Вас захищає суд від імені держави.
Але чому ж із загратованих вікон
Так часто лине стогін незаслуженої кари?
З несправедливістю борися сам,
Навчись тримать удар, не будь пасивний.
Провоохоронним органам не довіряй,
Бо всі вони для мене репресивні.
Якщо проти особи ,,стовпи" розпочали війну,
Не розслабляйся і не впадай у відчай.
Навчись тримати оборону кругову,
На своїх посадах вони ж не вічні.
Сміється той, хто сміється останній.
Памятаєте ці слова незабутні?
А для мене першим сміється той,
Хто сміється... на кутні.
Повірте, це не жорстоко,
Дати відсіч тому,хто цього заслужив.
Вони ціляться в око,
А ти прокляни їх... і довго живи.
Ви скажете, що це не по божому,
І я християнські постулати порушив,
Це краще, ніж вбити,
Коли більше не можеш
Терпіти їхню беззаконність
В спустошених душах.