cови нiжнi

Сергей Рыжковский
Я на горищі лежу у своєму кублi.
Гей, мені нудно як у дупі, знає Бог з коли.
Раптом, чую за собою сови лагідні -
Вуй-юй, у мене на душі стало веселіше,
А-лай-лай-лай, стало веселіше.

Я по дорозі йду до кума-грабіжника,
Гей, як у біса на задвірках мені душить жах.
Раптом, чую за собою сови лагідні -
Вуй-юй, у мене на душі стало веселіше,
А-лай-лай-лай, стало веселіше.

Я на мотузці вишу, очима блимкаю,
Гей, мені рве останню цигарку випалити.
Раптом, чую за собою сови лагідні -
Вуй-юй, у мене на душі стало веселіше,
А-лай-лай-лай, стало веселіше.

Я у великому котлі киплю у біса на балу,
Гей, мені вже ні до чого тут не світить глузд.
Раптом, чую за собою сови лагідні -
Вуй-юй, у мене на душі стало веселіше,
А-лай-лай-лай, стало веселіше.

Я на горищі лежу у своєму кублi.
Гей, мені нудно як у дупі, Бог знає з коли.
Раптом, чую за собою сови лагідні -
Вуй-юй: "Прогугнявимо разом е-ла-ла-ла-лай-лай" -
Кажу так я сові.