Номери телефонів твої, і емейли, і ніки
Викидаю із пам`яті, як непотрібний вантаж,
Бо слова та ілюзії спомином стали навіки,
І розтанули наміри, наче пустельний міраж.
Може, так тобі краще - комфортно, спокійно і тепло,
А мені до вподоби дощі, що змивають сліди,
Очищають минуле схололе, прогіркле, затерпле,
І загоюють репаний шлях для легкої ходи.
Бо, направду, свобода дорожча усякого злата,
Біла птаха надії махає крилом з висоти,
І сміється життя, і зове мене далеч крилата,
І дорога пряма, по якій ще іти та іти.
13.12.2016 р.