***

Поглянь живемо в царстві тьми,
Демони в людських тілах, кусають зв'язки.
Жили щасливо-коли були дітьми.
В дорослому житті не буде казки.
Схилились душі, в кандалах шляхи,
Сховались навіть тіні в своїх лігвах.
Поглянь на що ідуть ради війни,
Загублені погинуть у царівських прірвах.
За,що ці смерті?За, що убили мою дочку?
Кидаєм гріхи лиш на чужі причини.
„Таке життя“-хтось просто скаже мовчки.
Такий наказ лунав із височини.
І де живе ось те оспіване кохання?
Тихенько скиглить у серцях розбитих.
Знайде нове,але живе розчарування
Минулим,що в сльозах пролите.
Твоє життя приховане в думках,
Всі твої мрії,радість,сум і біль.
Засаджуй допоки є зерно в твоїх руках.
Щоб не залишився лишень кукіль.