Уже 18.як швидко пливе час,
Навіщо з рук дитинства відірвали...
Уже 18,а хочеться у 1 клас,
Коли майбутнє в кольорах ще малювали.
І скільки вже цікавого пройшло,
Здається довге,а розкажеш за одну мить.
До світла моє щастя так і не дійшло,
Десь в темноті у лабіринті ще іскрить.
Ще один крок,і прийде нове життя,
Були моменти і холодні і пусті.
Ще один крок і нове відкриття,
Тільки б не застрягнути в його вузлі.
І падав в бруд,але з ним не злився,
Щиро кохав,але в її капкані.
У довірі людям повністю я не відкрився,
Залишився блукати у тумані.
І усміхаюсь бо живі всі рідні й друзі,
У їхніх душах з добротою злився
Але у чужому лузі,
Я тільки вітром залишився.
Забруднили віру,в наївних словах,
Серед каміння,не найти вже скарбу,
Частинку свою, я залишив в віршах,
В яких породжую історії й правду.
Уже 18 як швидко пливе час,
Всі мрії,з нами у майбутнє мчали,
Уже 18,ще погляд не погас,
Який бруднотою часто заливали.