Чутлива, щедра змалечку,
не пустоцвітна лялечка,
у будь-кого спитай
хто заздрив, потай зраджував,
розбещував, не згадував,
возив у пекло, рай.
Все пурхала метеликом
у мареві за келихом
пекельного вина.
Не встигла схаменутися,
негода каламутиться…
Лишилася одна
із думами рукописів.
Життя давало ляпасів
зненацька, як на зло.
Гірка біда на вилиці,
душа шукала милиці,
а милиць не було.