Вздовж дороги кілька ліхтарів –
свідки запізнілих перехожих.
Кожен стільки пригадати може,
та ніхто cпитатиcь не схотів.
Замітає сніг усі сліди.
І ніхто, крім ліхтарів, не скаже,
то були чужі сліди, чи наші.
Повертались ми, чи йшли кудись.
Непорушні, зимні, мовчазні.
Стережуть стежки, не мружать очі.
І такі самотні серед ночі,
що за холод соромно мені...