М. Л

Алиса Швидько
Страшно зізнатися у своїх почуттях,
Гірко зізнатись слабкою,
Дивно плескатись у небесних очах,
Пізно казати щирі слова - час ставати німою.
Легко сміятись з тобою у снах,
Прісна в реальності правда,
І ненормально йти по твоїх слідах,
Як та непутяща Мавка.
Голосно сутінки спадають на нас,
Швидко змовкає столиця.
Добре, жени мені швидесенько пас -
І я забуду тебе, й почну пити
                каву з корицею.