Красиво осень вышивает клёны
червлёным, жёлтым, сребно –
золотым.
А листья просят:
— Вышей нас зёлёным!
Мы постоим ещё, не облетим.
А листья просят:
— Дай же нам утехи!
Сады прекрасны, росы – как вино.
Вороны пьют пробитые орехи.
А что им, чёрным? Чёрным всё одно!
* * *
Листопад
густо покраснели все яблочки – цыганки
на высоком небе крыша из ворон
и дымят кострища – забытые цигарки
освещая ночью сады со всех сторон
а сады стояли продутые ветрами
листья облетали, кланяясь ветвям
кто я – да статистом я буду в этой драме
сгребаю их, сгребаю, жгу по вечерам
молча догорают, меня не вопрошают
тихим огородам ручку золотят
лето уж проходит – они и облетают
ну, раз облетают – то, значит, шелестят.
21.01.17
-------------------------------
ОСІННІ КАРНАВАЛИ
Ліна КОСТЕНКО
Красива осінь вишиває клени
червоним, жовтим, срібним,
золотим.
А листя просить:
— Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.
А листя просить:
— Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси — як вино.
Ворони п’ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно.
* * *
ЛИСТОПАД
почервоніли яблука-циганки
високе небо проворонив дах
і вогнища мов кинуті цигарки
щоночі дотлівають по садах
сади стоять обдмухані вітрами
листки летять киваючи гіллю
і хто тут я статист цієї драми
згрібаю їх згрібаю і палю
вони горять нічого не питають
німим городам руку золотять
минуло літо от і облітають
а облетіли от і шелестять
------------------
Фото из Интернет: dmitriy_annenkov_vedroneba