Приспів
До верби нахилилася і плачучі казала:
В житті я помилилася,коли любов шукала.
А ти до мене не прийшов в зелений гай,бо з іншій ти.
На чужині знайшов свій «рай»,-в неволі зустрів Куінми.
1) Ми розійшлися назавжди й свою любов я загубила.
Мені любов дарував ти і я взаємно відповіла.
Але життя ріка несла нас у незвідані дороги
І наостанок принесла мені образи і тревоги.
Приспів
2)Я знаю подружка твоя тебе нараз приворожила,
Немов підводна течія тебе зі мною розлучила.
Чорноока та струнка,дуже весела і кмітлива
Враз моє щастя забрала,неначе гірка кропива.
Приспів
3)Тебе ніколи не забуду. Тебе довічно я люблю.
Пригадую тебе повсюду та вже й нічого не вдію.
З коханих зраду хто пробачить?-Та я ж тобі її прощу
Життя колись тобі віддячить-а я - назавжди відпущу.
Приспів
4)Та сталося так у житті,що край пішов ти захищати.
Й мабудь, завжди у забутті, маєш образи ти прощати.
Мені листи ти надсилав,писав як щиро ти кохаєш
Та щоб мені ти не казав: знаю по ній лише зітхаєш.
Приспів
5)Не треба гарних слів казати,якщо ти мрієш про другу.
Не стану більше тебе чекати та кляти твою подругу.
Ти на чужині і в неволі ,а в твоїм серці каяття.
Зичу тобі щасливой долі й дуже прекрасного життя.