Хоча вже старість шкребе за п'яти
Та у зморшках тепер все чоло...
Буду завжди село пам'ятати
І надійне родинне крило.
Поле, річку, вузенькі дороги
Та долину в кульбабі рясній,
Де ступали мої босі ноги
І звучали матусі пісні...
Ясні зорі, над ставом вербичка,
Наче вчора усе це було...
На травичці срібляста росичка.
Дороге мені, рідне село!
22 01 2017 р
Вікторія Р