-Мамо, мамо! - дитя плаче,
Схвативши за руку..
Хай Господь її пробачить,
Не чути ні звуку,
Посиніли її пальці,
Життя полишило,
Під обстріл попали вранці,
Рідний дім накрило...
-Тато, тато.... Мовчить тато,
Розірване тіло,
Стало так його багато...
Складає невміло,
Мало дитятко шукає:
Де татові ніжки?
Шматок кожний пригортає,
В платі біло-сніжки...
Та сніжинки всі червоні
Стали вже від крові,
У дитя сивіли скроні...
Невже ми Христові?
П.В.М. 23.01.2017г.