Не зап знися

 
Не полетіла качка з усіма,
Не думала, що скоро вже зима,
І не лякалась вітру і дощу,
І думала:"Пізніше полечу.

Ще ж озеро не вкрив зелений лід,
Й мені не важко ще здійснить політ...
Я не така, як сестри, не така,
У мене доля світла і легка.

Ще встигну полетіти у той край,
Де для птахів узимку - ніби рай.
А я ще там ні разу не була...
То, може, не летіти із села? "

І не боялась хмар і холодів,
І у вітрах не бачила біди,
Й коли сніжинка впала на крило
Іще їй тепло й радісно було.

Та дивлячись на снігу дивний літ,
Помітила, що літа зник і слід,
Що білим-білим стало все село,
А небо не всміхається теплом.

І розгорнувши сірих два крила,
Вона злетіла в небо, як стріла...
Та сили враз покинули її,
Як впалий лист,майнула до землі.

Не так й людина в мороці гріха
Все думає:"Яка ця путь легка,
Як легко й зручно йти по цій путі,
Й навіщо ж по вузькій стежині йти? "

Живе людина в світі без тривог,
Не йде у край, де править Мудрий Бог.
Та прийде смерть і стане на путі
І буде пізно до Христа іти.

Мій друже, до Христа не запізнись!
Скоріше погляд підійми увись.
Спіши сказати Господу :"Прости! "
Й сміливо за Христом у небо йди.