Від вроди палкої твоєї
я хочу попасти в залежність.
Мені це доконче важливо,
мов злети в юнацькому сні.
І я попадаю в залежність:
ти – повна моя протилежність,
і я притягаюсь до тебе.
Залежність потрібна мені.
А врода твоя – неповторна...
А врода твоя – особлива.
На заздрість всім тим, що назустріч, –
розгубленим чоловікам.
Я поруч з тобою вродливий,
бо ти аж настільки вродлива,
що заздрісних слів вже бракує
розгубленим вщент жіночкам.
Та хай собі заздрять, як вміють.
Та хай собі кажуть, що хочуть.
Ти – Сонце, а я – на орбіті,
по колу навколо лечу.
І я відчуваю залежність,
боюсь подивитися в очі
і Місяцем, що провинився,
слова про любов шепочу...