И снова вечереет дивный сад

Елена Толстенко
Перевод с украинского

Людмила Юферова "I знову вечорiе дивний сад"
http://www.stihi.ru/2010/12/14/635


И снова вечереет дивный сад...
От стужи у деревьев мёрзнут руки...
Околдовал декабрь-звездопад,
И манят звёзд упавших ноты-звуки.

Я слышу только музыку ветров.
Поверь, мне с нею даже грусть – отрада.
Мне тяжелее от твоих стихов –
Таких воздушных, солнечных, крылатых.

Я отрекусь от песен и стихов,
С ветрами долечу до звёздной стаи,
Где вечное блаженство без оков,
И где цветы сквозь душу прорастают!

Какой тут рай в небесном цветнике,
Святая и наивная безгрешность!
Ползёт снежинка по твоей щеке –
Сияющая белым светом нежность.

       ***   ***   ***

І знову вечоріє дивний сад...
Від інею в дерев замерзли руки...
Який чарівний грудень – зорепад
І зір упалих срібні ноти – звуки!

Я ж чую тільки музику вітрів.
Повір, із нею легше сумувати.
Мені ще тяжче від твоїх віршів –
Таких космічних, сонячних, крилатих.

І я лечу через вітри до зір,
Я хочу серце Всесвітом спалити,
Зречуся віршів і пісень, повір,
Нехай крізь душу проростають квіти!

Який тут рай в небеснім квітнику,
Яке тут сяйво і свята безгрішність!
Впаде сніжинка на твою щоку –
Моя біленька світло-сяйна ніжність.