Добрі, тихі вечори,
вас так не багато,
що собі іншого
щастя і не бажаю,
коли вас зустрічаю.
Але, бувають злі жарти
з Долею, упоратися
з ними бракує волі.
Поглинають цілком,
не відпускають зі свого
полону, якщо б була
поряд з тобою,
то цінувала б кожну
мить душевного
подиху.
Губи б не відвела,
бачила б тільки твоє
обличчя, як чарівного
вінця кільце.
Але, не приховую,
що хочеться бути поруч,
тільки з тобою.