Зима…навколо тихо та безлюдно,
Мороз. Cтежина,. Cніг скрипить.
Зима така вже звична та облудна,
І ще одна і знову, тільки мить…
Зима …навколо знову біле царство ,
У крижанім полоні знову все ,
І у людей, під час такі бувають душі -
Їх сутність холод лиш несе .
Не можуть по природі бути літом.
Холодні заметілі та вітри нестримні,
І навіть осені у них не буде -
У серці в них завжди так зимно.
Зима …навколо тихо та безлюдно,
В ночі мороз і зорі в небі сяють.
У багатьох давно замерлі душі -
Такі, на жаль вони бувають.