Допоки, Боже, за Твоє святе Ім’я
дітей Твоїх вестимуть ще на страту?!
Невже не чуєш їхніх Ти благань:
«Спаси й помилуй, наш Небесний Тату!»?!
Невже на безсердечних їх убивць
не упаде нестримна Твоя кара?!
Невже покинув вірних, залишив
терпіти всі немислимі кошмари?!
Так боляче в новинах знов читать
про звірські вбивства за ім’я Христове!
Корея, Лівія, Нігерія, Ірак -
щодня там Твоїх вірних нищать, Боже!
Країни ці – одні із багатьох,
де знищення - лише за віру в Тебе.
Мучителі не знають перепон,
і про Твій суд не думають напевно…
Я вірю, Господи, що Ти не залишив:
попереджав, що дні тяжкі настануть -
і ті, хто Тебе, Спасе, розпинав,
і Твоїх учнів переслідувати стануть.
Але і в цьому пеклі, в цім жаху
гониму церкву завжди підкріпляєш.
Нерідко Ти являєш чудеса,
і з лап у смерті вірних вириваєш.
За тих братів-сестер мені болить!
Жаль, я не в змозі всіх їх захистити!
Та можу все ж важливе це зробить -
Тебе, Господь, за них усіх молити!
Почуй же, Отче, наші молитви -
і дай їм сили, витримки і віри!
Ти з ними поряд, Ти не кинув їх.
Я знаю це. Я щиро у це вірю…
12/01/17