Мені не треба більш нічого,
Лиш глянути у твої теплі очі,
Я по землі тоді так ходжу легко,
Так як та пташка летить вільно.
За все звичайно дякую я Богу,
За той приємний погляд твій,
І за науку що даєш безплатну,
Душевні зцілення магічні є твої.
Гірські кристали у твоїх очах,
І як Опал є мого талісману.
Прозорі їхні промені я так люблю.
Чарівно заліковують енергію мою.
30.01.17. 18:30
Оксана Мосорук.